Микола Леонтович


* 13.12.1877   с. Селевинці Брацлавського повіту, тепер с.Монастирок Вінницької обл.
+ 23.01.1921   с. Марківка Гайсинського повіту
український композитор, хоровий диригент, фольклорист, музично-громадський діяч, педагог, глибокий знавець народної творчості. Леонтович є одним з найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його "Щедрику", мелодія якого стала всесвітньо відомою і символом Різдва для мешканців багатьох країн.

Біографія


Микола Леонтович - талановитий композитор, хоровий диригент, фольклорист, музично-громадський діяч, педагог, глибокий знавець народної творчості, він вписав яскраву сторінку в історію української музики.

Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі Монастирок Брацлавського повіту на Поділлі (тепер Вінницька область) в сім'ї сільського священика. З дитинства любив народний спів. Його батько грав на різних музичних інструментах, мати знала багато українських пісень і майстерно їх виконувала.

За сімейними традиціями Микола повинен був стати священиком, тому його віддали навчатися до Шаргородського початкового духовного училища, а згодом - до Кам'янець-Подільської духової семінарії. В училищі та семінарії юнака передусім приваблювали нотна грамота і хоровий спів. Тут він вперше починає записувати народні пісні, робить спроби гармонізацій, співає у хорі.

Музичні успіхи юного семінариста були досить відчутними, що дало йому змогу ще до отримання диплома зайняти місце регента семінарського хору. Талант його швидко розвивався. Він був не тільки керівником хору, але й спробував себе як композитор - саме тут він почав писати перші свої духовні твори.

Після закінчення 1899 р. семінарії М.Леонтович відмовився від духовного сану й став вчителювати. Всюди, де йому довелося працювати - Чуків, Вінниця, станція Гришине (тепер Красноармійськ) на Донбасі, Тульчин - він створював самодіяльні оркестри і хори. Для хористів він обробляє народні пісні. Ці прекрасні обробки українських пісень увійшли до скарбниці української музичної спадщини.

Особливу увагу композитор приділяв самоосвіті. Необхідність систематизувати й усталити набуті самотужки знання привела його до Петербурзької придворної капели, де під час шкільних канікул 1903-1904 років він складав іспити на звання регента церковних хорів.

Найкращими зразками його хорових обробок, побудованих на народнопісенному матеріалі, є незабутні "Щедрик", "Дударик", "Козака несуть", "Ой з-за гори кам'яної", "Зашуміла ліщинонька", "Мала мати одну дочку".

Після успішного виконання народної пісні "Щедрик" у обробці Леонтовича студентським хором Київського університету під керівництвом Олександра Кошиця ім'я подільського вчителя стало знане в музичних колах.

1916 р. М.Леонтович переїздить до Києва, де керує хоровими колективами, викладає в Музично-драматичному інституті ім. Миколи Лисенка, працює в музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв, очолює щойно створений державний оркестр, спілкується з відомими вченими, музикантами.

Займаючись активною музично-організаторською та педагогічною діяльністю, М.Леонтович однак не залишає композиторської роботи. Окрім обробок народних пісень, він пише твори на слова сучасних українських поетів: "Моя пісня", "Літні тони", "Льодолам", "Легенда", починає працювати над оперою з казковим сюжетом "На русалчин великдень", яку так і не закінчив.

У ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий невідомим, який напросився в хату переночувати. Швидше за все це був вбивця, підісланий більшовицькою владою.

Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, зокрема таких, як М.Лисенко, К.Стеценко, які по-новому інтерпретували фольклор і в кожній народній перлині прагнули передати її неповторний образний зміст і самобутню художню красу, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною шліфовкою деталей.

Сьогодні ж Микола Леонтович - один з найчастіше виконуваних українських композиторів. Зокрема, мелодія його "Щедрика" в різдвяний час звучить по всьому світі.

Джерела


Твори ( з музичних видань і програм фестивалів цього сайту )


 
Carol of the Bells. ( М. Леонтович)
А вже весна, а вже красна. ( М. Леонтович)
Алилуя.   (A dur ) ( М. Леонтович)
Амінь. І духові твоєму.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Ангел вопіяше. ( М. Леонтович)
Благодарна єктенія .   (D dur ) ( М. Леонтович)
Благословенний.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Благослови душе моя Господа. ( М. Леонтович)
Богородице Діво. ( М. Леонтович)
В полі, полі плужок оре. ( ***, обр. М. Леонтович)
В′язанка щедрівок. ( ***, обр. М. Леонтович)
Вечері Твоєї тайної. ( М. Леонтович)
Вишні-черешні розвиваються. ( ***, обр. М. Леонтович)
Відпуст.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Воскликнем днесь (псальма). ( М. Леонтович)
Гей ви стрільці січові. ( М. Леонтович)
Дивная новина.   (A dur ) ( М. Леонтович)
Дивне ім'я Твоє. ( М. Леонтович)
Добрий вечір, дівчино. ( М. Леонтович)
Достойно є.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Дударик. ( М. Леонтович)
Єдин свят.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Єктенії за оглашенних, за вірних.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Єктенія за померлих. ( М. Леонтович)
Єктенія усильного благання.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Женчичок - бренчичок. ( М. Леонтович)
З іменем Господнім. ( М. Леонтович)
За городом качки пливуть. ( М. Леонтович)
Зашуміла ліщинонька. ( М. Леонтович)
Зоре моя вечірняя.   (f moll ) ( Г. Гладкий, обр. М. Леонтович)
І всіх, і все.   (D dur ) ( М. Леонтович)
І духові твоєму. Слава Тобі, Господи.   (D dur ) ( М. Леонтович)
їхав стрілець на війноньку. ( М. Леонтович)
Кант 'Потоп'. ( М. Леонтович)
Котилася зірка. ( М. Леонтович)
Мала єктенія.   (G dur ) ( М. Леонтович)
Ми бачили світ істинний.   (h moll ) ( М. Леонтович)
Милість миру.   (A dur ) ( М. Леонтович)
Мирна Єктенія.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Над річкою бережком. ( М. Леонтович)
Не стій, вербо. ( М. Леонтович)
Не ходила на вулицю. ( ***, обр. М. Леонтович)
Небо і земля.   (C dur ) ( М. Леонтович)
Нехай буде благословенно.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Нехай повні будуть.   (h moll ) ( М. Леонтович)
Нині отпущаєши (1). ( М. Леонтович)
Нині отпущаєши (2). ( М. Леонтович)
Од Івана (кант). ( М. Леонтович)
Ой горе мні (псальма). ( М. Леонтович)
Ой зійшла зоря. ( М. Леонтович)
Ой лис до лисиці. ( ***, обр. М. Леонтович)
Ой на річці, на Йордані. ( М. Леонтович)
Ой сивая тая зозуленька. ( М. Леонтович)
Ой там за горою. ( М. Леонтович)
Ой ти знав. ( М. Леонтович)
Ой, зійшла зоря. ( М. Леонтович)
Ой, сивая зозуленька. ( ***, обр. М. Леонтович)
Отця, і Сина, ....   (D dur ) ( М. Леонтович)
Отче наш.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Перший антифон (зображальний). ( М. Леонтович)
Прийдіть і поклонімось.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Прохальна єктенія.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Світе тихий (1). ( М. Леонтович)
Світе тихий (2). ( М. Леонтович)
Світло тихе. ( М. Леонтович)
Святий Боже.   (fis moll ) ( М. Леонтович)
Символ віри. ( М. Леонтович)
Слава... Єдинородний Сину.   (G dur ) ( М. Леонтович)
Тиха нiч. ( М. Леонтович, аранж. Р. Дзундза)
Третій антифон (зображальний). ( М. Леонтович)
У нашому дворі.   (G dur ) ( М. Леонтович)
У царстві Твоїм. ( М. Леонтович)
Хваліте Господа з небес.   (D dur ) ( М. Леонтович)
Хваліте ім'я Всевишнє (1). ( М. Леонтович)
Хваліте ім'я Всевишнє (2). ( М. Леонтович)
Херувимська.   (G dur ) ( М. Леонтович)
Хор з опери "На Русалчин Великдень". ( М. Леонтович)
Христос воскрес. ( М. Леонтович)
Через поле широкеє. ( М. Леонтович, обр. Д. Котко)
Через поле широкеє (кант). ( М. Леонтович)
Щедрик. ( М. Леонтович)
Щедрик. ( М. Леонтович, аранж. І. Жук)
Щедрик (обр. 'Pentatonix'). ( М. Леонтович)
Щедрик.(сучасне аранжув.). ( М. Леонтович)
Що то за предиво. ( ***, аранж. М. Леонтович)
Як на річці. ( М. Леонтович)
Яко да Царя. ( М. Леонтович)

Догори