Диригент від Бога, Іван Ворона народився 12 березня 1924 року в селі Мододинче біля Ходорова. Молодинче в 1930-х роках було дуже патріотичним селом. Воно породило цілу плеяду високо свідомих осіб, які стояли біля витоків ОУН на Ходорівщині.  Вихований у національно-свідомій українській родині він змалку формував у собі риси патріота і визначив мету свого життя : був членом сільської «Просвіти», брав участь у драматичному гуртку, співав у хорі, який організував відомий хоровий діяч Галичини ХХ століття С. Прокоп’як.

У 1939 році у 15-річному віці І. Ворона став членом ОУН. Незважаючи на юний вік, йому доручили проводити агітаційно-пропагандистську роботу серед свідомих сільських юнаків.

В роки німецької окупації юнак працював у Ходорівській друкарні, де виконувались замовлення, необхідні для підпільної роботи. Серед іншого тут підпільно друкували листівки, що були одночасно як антинімецького, так і антибільшовицького спрямування, бо сподівання на те, що Німеччина дасть волю Україні не виправдалися. Робота в друкарні тривала недовго, бо хлопець прагнув до знань до науки.

У 1942 році І. Ворона спочатку здава екстерном екзамен за сьомий клас у Стрийській гімназії ( в тій самій, де вчився Степан Бандера), а потім взявся здобувати різнопланову освіту - закінчив Вищу торговельну школу й диригентські курси, значно пізніше - філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка. У Бортницькій середній школі спершу викладав німецьку мову, яку знав майєе вільно, а згодом - українську мову та літературу, логіку, співи.

У 1952 році І. Ворону ув'язнили у тюрму на вул .Лонцького у Львові за причетність до справи, пов’язаної з убивством письменника Ярослава Галана.

З дитинства І. Ворону вабила музика, з якою він не розлучався до останніх днів свого життя. Пісня для нього стала необхідністю, найдорожчим скарбом. Він шукав шляхи самовираження, крок за кроком відкривав у собі нахили, обдарування, що принесли справжнє моральне задоволення, незважаючи на неминучі у творчій праці труднощі, розчарування.

І. Ворона організував шкільний й учнівський хори, допомагав в організації муніципального хору міста Стрия, створив учительський хор району. Найбільшою гордістю І. Ворони була заснована ним у 1951 році хорова капела "Мрія", незмінним керівником якої був понад шість десятиліть. Творчий шлях капели позначений великою популярністю, перемогами в оглядах-конкурсах, активною концертною діяльністю. "Мрія" - неодноразовий лауреат обласних та всеукраїнських оглядів-конкурсів, нагороджена численними медалями, почесними грамотами, дипломами, концертувала у багатьох містах та селах України, виїжджала на гастролі за кордон. Усі ці здобутки – це результат наполегливої праці капелян під керівництвом І. Ворони, який у любові до хорового співу й прагненні духовного збагачення зумів об»єднати навколо себе людей різного віку й професій.

Школу диригування, досвід роботи І. Ворони вивчали на семінарах. Його вважали одним з найкращих диригентів області. Своїм натхненим прикладом, своєю відданістю хоровому співу, незрадливістю покликанню І. Ворона надихав цілі покоління. Він любив життя, любив пісню, разом з ними забував про життєві негаразди.

7 березня на 90 році пішов з життя Іван Ворона - корифей хорового мистецтва Галичини, довголітній диригент народної хорової капели "Мрія", регент храму святих рівноапостольних Володимира та Ольги. Він був прикладом людини мистецтва, високої інтелігентності, політичної, громадянської культури, чим заслужив любов, повагу й пошану ходорівчан.

1. Хоровий спів був його життям. Народний часопис «Ходорівщина»

2. Випускники Торговельної школи Товариства “Просвіта” у Львові

3. Вшановуючи пам’ять / ІВАН ВОРОНА: «ЖИТТЯ ЗА КУЛІСАМИ»

4. Ювіілеї знаменитих хорових колективів міста